Гора

   Гора – село, від 1967 р. належить до м. Копичинці. Розташоване у східній частині міста, на лівому березі річки Нічлавка (ліва притока одного з витоків річки Нічлава, басейн річки Дністер).

   Відоме з 15-го століття. Назва походить, імовірно, від слова “гора”, що вдало характеризує особливості природного середовища – узвишшя, на якому розміщений населений пункт.

   Згідно з цісарським патентом 1781 р. у Горі й прилеглих до неї поселеннях Кабівці, Батьки (Бетьки) діяло місцеве самоуправління з війтом (бурґомістром) на чолі. У 1884 р. тут під час прокладання залізниці з Чорткова до Гусятина збудовано залізничну станцію Копичинці.

   У 1921–1939 рр. Гора – складова частина повітового міста Копичинці Тернопільського воєводства. Наприкінці 1939 р. поселення виведено з м. Копичинці, створено сільську раду.

   Від січня 1940 р. до травня 1963 р. – село Копичинецького району. В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло троє жителів поселення: Богдан Денис (1926–1944), Михайло Малайний (1905–1944), Костянтин Опир (1906–1944).

   У грудні 1945 р. органи НКДБ заарештували Володимира Гончарика, звільнений у 1953 році.

   На схід від Гори росте ліс.

Історія сіл і міст Тернопільщини