Кутець

   Кутець – село, від 1967 р. належить до м. Копичинці, нині його південна околиця, розташоване на правому березі р. Нічлавка (одного з витоків р. Нічлава, басейн р. Дністер).

   Відоме з 16 (15) ст., після надання у 1564 р. маґдебурзького права Копичинцям стало підміським селом.

   У 1630 рр. Мартин Луд(з)ецький збудував церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього.

   Із 2-ї половини 19 ст. Кутець уведений до м. Копичинці, а наприкінці 1939 р. виведений із нього. Протягом 1940–1957 рр. – центр сільської ради.

   Від січня 1940 р. до травня 1963 р. – належить до Копичинецького району Тернопільської області.

   В тюрмі м. Умань Черкаської області 21 липня 1941 р. розстріляні члени ОУН Антон (1818 р. н.) і Діонізій (1908 р. н.) Безкоровайні.

   В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинув місцевий житель Євген Лаврушко (1926–1945), пропав безвісти Михайло Новоженець (1910–1944). Репресовані, а згодом реабілітовані Стефанія Гусак, Євдокія і Микола Пасічники, Семен Шиманський.

   14 квітня 1948 р. в селі були розклеєні антиколгоспні листівки, які зривали 13 емдебістів.

   Упродовж  1948–1949 рр. у Кутці під загрозою розкуркулення і вивезення в Сибір створено колгосп.

   Протягом 1957–1967 рр. належало до Котівської сільської ради. Від травня 1963 р. до січня 1965 р. – в Чортківському районі, відтоді до введення села у м. Копичинці – в Гусятинському районі.

   Є церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1630-ті рр.), дзвіниця (1 пол. 18 ст.) – нині пам’ятки архітектури національного значення (дерев’яні).