Баворівщина

   Баворівщина – село, від 1967 р. належить до м. Копичинці. Було його найбільшим передмістям. Нині північно-східна околиця міста при в’їзді з боку смт Гусятин.

   Розташоване на лівому березі річки Рудка Велика (ліва притока річки Нічлавка, одного з витоків річки Нічлава, басейн річки Дністер).

   Відоме з 16 ст.; після надання у 1564 р. маґдебурзького права Копичинцям стало підміським селом. Згодом Баворовські заклали в ньому фільварок.

   Назва походить від прізвища власника поселення, шляхтича з м. Копичинці – Баворовського (16 ст.).

   На честь ліквідації панщини у Баворівщині встановлено пам’ятний хрест із написом “Надання свободи народу і відродження Галицької Руси в 1848”, який у 1898 р. замінено на кам’яний. Щороку в травні біля хреста відбувалися багатолюдні Богослужіння.

   Протягом 1863–1914 рр. – село Гусятинського повіту.

   Незважаючи на те, що вся земля залишилась у Баворовських, вони починали силою забирати громадські пасовища, толоки. У 1884 р. ґраф Баворовський захопив два гектари громадської толоки біля фільварку у Баворівщині, де збудував для себе віллу і заклав сад. На цю подію, що мала криваве закінчення у Копичинцях, відгукнувся публікацією в "Новому дзеркалі" (15 травня 1884 р.) Іван Франко.

   У 1921–1939 рр. Баворівщина – село Копичинецького повіту Тернопільського воєводства. Діяли філії товариств “Просвіта”, “Січ”, “Луг”, “Рідна школа”, споживча кооператива “Згода”. У 1936 р. за сприяння членів “Рідної школи” створено дитячий садок.

   Від січня 1940 р. до травня 1963 р. Баворівщина – село Копичинецького району.

   Протягом 1940–1967 рр. – центр сільської ради.

   У 1941 р. органи НКВС заарештували 26 мешканців села, членів місцевого осередку ОУН. У роки німецько-радянської війни в Червоній армії загинуло п’ятеро місцевих жителів: Й. Гусак (1910–1941), Василь Ґазда (1910–1944), Семен Ґондз (1910–1941), Володимир Опир (1908–1941), безвісти пропали Володимир Зосі (1908–1945) і Петро Маркушевський (1919–1944), помер у німецькому полоні Ярослав Марак (1913–1943). Репресовані, згодом реабілітовані Михайло Боднарчук, Євдокія Кузик, Дем’ян Марак, Михайло Поліщук, Степан Черниш.

   У 1948 р. під загрозою розкуркулення і вивезення в Сибір у Баворівщині створено колгосп.   

   Від травня 1963 р. до січня 1965 р. – село Чортківського району, відтоді до приєднання до м. Копичинці – Гусятинського району.

   На південно-східній околиці Баворівщини росте ліс.

Історія сіл і міст Тернопільщини