Головна » Архів матеріалів
   Збереглися документи, датовані жовтнем 1852 року, в яких вчитель цієї школи Герасим Созанський жалівся окружній владі Чортківської округи (знаходилася в місті Заліщиках), що польський священник Юзеф Корановський, який ніс відповідальність за цю школу, не давав належних йому за роботу 12 центнерів зерна, згідно офіційним зобов"язанням від 21 серпня 1816 року, коли тільки планувалося створити в місті школу. Прикладів такого ставлення з боку польських властей щодо навчання дітей з українських родин чимало. Хоч і небагато тоді було серед українців людей, що хоча б вміли читати і писати, та навіть і тих не брали поляки на роботу, пов"язаною з розумовою працею, а тільки на важку, фізичну. А в управлінському апараті міста, в дворах польських магнатів працювали люди інших національностей: поляки, німці, євреї, чехи, угорці, деякі з них, зовсім неписьменні.
    Так було і тоді, коли стали Копичинці у 1863 році ... Читати далі »
Переглядів: 427 | Додав: Nichlav | Дата: 12.03.2010 | Коментарі (0)

Переглядів: 323 | Додав: Nichlav | Дата: 04.03.2010 | Коментарі (0)

Петрицький Михайло (1865-1921)

   Редактор, видавець, державний і громадський діяч. Народився 1865 року в Копичинцях. З 1902 по 1904 рік працював редактором часопису «Гайдамаки» у Львові. Займаючись видавничою діяльністю, видав ряд українських книг. Близький до представників «Молодої Музи», до якої належали Богдан Лепкий, Петро Карманський, Василь Пачовський. Видає поезії цих поетів. У 1918 році – депутат до Української Національної Ради ЗУНР у Станіславові. У 1911 році приймав активну участь у відзначенні 50-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка в Гусятині.
   З переходом уряду ЗУНР за лінію Збруча М.Петрицький теж подається за Збруч. Більшовики заарештовують його і вивозять до Харкова, де і був закатований у в’язниці «Холодна гора» в лютому 1921 року.

Переглядів: 392 | Додав: Nichlav | Дата: 28.02.2010 | Коментарі (0)

Переглядів: 342 | Додав: Nichlav | Дата: 20.02.2010 | Коментарі (0)


   У 1688-1710 і 1743 рр. власниками Копичинець стали нові люди, спочатку Семен Баворовський, а потім Людвік Каліновський. У 1700-х роках Копичинці складалися з таких головних частин Кабівці. Кардашівка. Гора-Мараки і Кутець. До укріпленої частини міста належали у той час Баворівщина, Ксєнжина, Котівка з Теклівкою і Бетьки.
   У цей час тут було збудовано ще одну церкву Чесного Хреста і посвячено її якраз в день свята - 27 вересня 1647 року. В часи визвольної війни костьол і замок були знищені, аж у 1743 році власник міста Людвік Калиновський почав будувати новий костьол, але завершено будівництво тільки в 1802 році.
   Після першого поділу Польщі у 1772 році Копичинці опинилися в складі Австрійської монархії. Тодішній власник міста Матій Баворовський одержав титул барона. У 80-х роках вісімнадцятого століття в місті нараховувалося понад 4 ... Читати далі »
Переглядів: 438 | Додав: Nichlav | Дата: 10.02.2010 | Коментарі (0)

« 1 2 ... 70 71 72 73 74 ... 78 79 »